Шановні батьки!

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України за вісім місяців 2023 року зафіксовано 43 випадки кору (серед них 21-у дітей) в 11 областях. Водночас за весь 2022-й таких випадків було зареєстровано 11. Тобто за вісім місяців цього року захворіли учетверо більше людей, ніж за весь минулий рік!

В ЦГЗ нагадують, що через низький рівень охоплення щепленнями Україні загрожує спалах кору. Ці спалахи циклічні й повторюються приблизно раз на 5 років, останній був зафіксований у 2017-2019 роках, тоді померла 41 людина.

Специфічного лікування кору немає, єдиний можливий спосіб захиститися - вакцинація (для повного захисту потрібні дві дози - в 1 рік та у 6 років згідно Національного календаря щеплень). Якщо дитина не отримала першу чи другу дози вакцини за графіком, треба якнайшвидше надолужити їх.

Нагадаємо, в Україні залишається високим ризик спалаху кору, одна з причин якого - низьке охоплення вакцинацією. В країні триває "наздоганяюча" вакцинація дітей до 17 років проти кору, які пропустили планові щеплення КПК відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень.

Кір - це небезпечне інфекційне захворювання, яке швидко поширюється в місцях масового перебування людей. Ускладнення кору - поширена причина дитячої смертності у світі. Серед ускладнень цього небезпечного захворювання - запалення легень (пневмонія), вушна інфекція (отит), запалення мозку (енцефаліт), інші серйозні ускладнення, а також інвалідність й смерть.

Першою ознакою кору зазвичай є значне підвищення температури приблизно через 10-12 днів після інфікування, яке триває 4-7 днів. На цій початковій стадії можуть виникати нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через декілька днів з'являється висип і розповсюджується по всьому тілу, а на 5-6 день зникає.

При перших симптомах кору рекомендується відразу звернутися до сімейного лікаря.

Якщо нещеплена особа контактувала з хворим на кір, необхідно отримати вакцину КПК протягом перших 72 годин.

Станом на вересень 2023 року в Україні фіксувалось 260 тисяч дітей, які мають надолужити щеплення. З них — понад 100 тисяч вже вакциновані.

Вакцинуватися можна у сімейного лікаря або педіатра, пунктах щеплень, дитячих точках "Спільно" у межах партнерства з ПМІСЕГ. Також в Україні діють 312 мобільних бригад, які виїжджають для проведення щеплень до віддалених районів, організованих колективів та маломобільних осіб. Дізнатися адресу найближчого пункту щеплення або дізнатися контакти регіонального координатора з вакцинації для виклику мобільної бригади можна у контакт-центрі МОЗ за номером 0 800 60 20 19.

Вакцина для дітей надається державою безоплатно.

Як виявляється кір?

Інкубаційний період кору становить від 10 до 14 днів. Загальна клінічна картина кору виникає при максимальному накопиченні збудника в крові та відрізняється послідовною зміною періодів: катарального, висипання і пігментації.

Початкові ознаки кору припадають на катаральний період і нагадують прояви ГРЗ: нежить, біль у горлі, висока температура, кон'юнктивіт, можливі біль в животі та розлад шлунку. У дитини погіршується самопочуття, з'являється слабкість, пропадає апетит. Може з'явитися світлобоязнь.

Основні симптоми кору наростають поступово і характеризуються появою і загасанням характерного висипання:

• 1-2 добу – плями на слизовій щік проти корінних зубів;
• 2-3 добу – рясне висипання на шкірі папульозного характеру, яке має різний розмір і форму, не містить всередині рідину, зливається між собою;
• спочатку висипання з'являється на голові (за вухами, на бічних поверхнях шиї, волосистій частині голови), воно має вигляд блідо-рожевих плям; до кінця доби висип набуває більш темного кольору і переходить на обличчя і верхню частину грудей;
• на 2 день висип поширюється на все тіло, крім нижніх кінцівок, а на 3 день – поширюється і на ноги;
• після загасання висипань на шкірі залишаються пігментація і лущення.

Період висипу, як правило, триває до 3 діб. Висока температура тіла в цей час ще зберігається. Посилюються нежить, кашель, погіршується загальний стан хворого.

Період пігментації триває від 1,5 до 3 тижнів і характеризується поступовим "загасанням" симптомів кору: висип видозмінюється – переходить в буро-коричневі плями, шкіра лущиться, температура тіла знижується до нормальної, стихають запальні процеси у верхніх дихальних шляхах.

У дорослих симптоми кору виражені більш сильно, ніж у дітей. Захворювання протікає важче, може супроводжуватися запаленням легенів, менінгітом, енцефалітом.

ПРЕСРЕЛІЗ

«Наздоганяюча» catch-ap кампанія з вакцинації дитячого населення проти кору, епідемічного паротиту, краснухи

Наразі в Україні та Дніпропетровській області склались передумови до виникнення спалаху кору.

Такій ситуації сприяло:

• суттєве зниження показників імунізації дитячого населення (охоплення у межах від 69% до 73%);
• міграція населення;
• циклічність захворюваності.

У результаті зниження рівнів імунізації в Україні накопичилось більше 215 тисяч не щеплених дітей проти кору, у Дніпропетровському регіоні понад 14 тисяч дітей, саме вони найбільш сприйнятливі до захворювання.

З метою попередження виникнення спалаху кору в Україні проводиться «наздоганяюча» catch-up кампанія з імунізації дітей віком до 17 років проти кору, епідемічного паротиту, краснухи.

КІР - одне з найзаразніших захворювань в світі, що призводить до серйозних ускладнень з найвищими показниками смертності.

Найпоширеніші ускладнення кору:

• енцефаліт (запалення мозку), який спричиняє судоми, глухоту, розумову відсталість;
• захворювання центральної нервової системи;
• гострий середній отит (запалення вуха);
• бронхопневмонія;
• ларінготрахеобронхіт.

Одним із захворювань центральної нервової системи є підгострий склерозуючий паненцефаліт, яке може виникати через 7-10 років після перенесеного кору. Захворювання невиліковне, хворий поступово втрачає інтелектуальні та поведінкові навички.

1-3 дитини з 1000 захворілих на кір помирає від респіраторних та неврологічних ускладнень хвороби.

Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом (з крапельками слини при розмові, обіймах, поцілунках, чханні, кашлі). Вірус залишатись на поверхнях, на які інфікована людина чхала чи кашляла близько двох годин.

При контакті з вірусом кору захворіє 9 з 10 людей, що не мають імунітету проти хвороби.

Особливо небезпечний вірус при формуванні організованих колективів, тому вакцинуватись необхідно до початку навчального року.

Під час останнього спалаху кору (2017-2019 роки) в області захворіло більш як 2,6 тисяч осіб, двоє із них померли, в Україні захворіло 120 тисяч осіб, 50 чоловік померли.

У поточному році захворюваність на кір у порівнянні з минулим роком зросла у 2 рази (21 випадок, проти 11 випадків).

Симптоматичного лікування до кору не існує.

Попередити захворювання можливо лише вакцинацією.

Згідно Національного календаря щеплень України діти отримують щеплення в 12 місяців та 6 років. У разі порушення графіку щеплень, вакцинація проводиться за індивідуальною схемою, визначеною сімейним лікарем.

В Україні для вакцинації проти кору, паротиту та краснухи використовуються безпечні вакцини європейських виробників (виробник Glaxosmithkline Biologicals S.A., Бельгія) та «М-М-Р II»/M-M-RII (виробник Merck & Co., Inc., США), Нідерланди). Вакцина для проведення щеплень безкоштовна.

Перед вакцинацією не потребує проведення додаткових лабораторних обстежень.

Зверніться до сімейного лікаря та захистіть свою дитину від небезпечного захворювання!

Ботулізм – захворювання  з  групи  харчових  отруєнь,  яке  вражає  ЦНС  і  має  характерну  клінічну  картину. Воно,  як  правило, виникає раптово  після  вживання неякісних  продуктів: маринованих  грибів  та  огірків, риби  (в’яленої, солоної, копченої) частикової  і червоної, м'ясних  продуктів  (окорок, шинка,  ковбаса),  овочевих  та  фруктових  консервів,  які приготовлені в домашніх  умовах і зберігалися  при кімнатній температурі 

Відомо, що  ботулізм  не  є заразним  інфекційним захворюванням. Причина  хвороби – отруєння токсином,  який  утворився в харчовому продукті внаслідок  зараження  його ботулінічним мікробом. Збудник Clostrіdium Botulinum  широко  поширений  у  природі.

Мікроби,  які  викликають  ботулізм – анаероби, тобто живуть без  доступу кисню; найбільш  характерна їх властивість – здатність  виробляти в  анаеробних  умовах  токсини – отруту великої сили, одна із  найсильніших  у  природі  отрут – ботулотоксин. Його  смертельна  доза  для  людини  складає  усього лише  0,3  мкг.

Мікроби  ботулізму мешкають в ґрунті в вигляді спор, які  надзвичайно  стійкі  до  впливу  хімічних  і  фізичних  факторів. Спори зберігають життєздатність при температурі мінус 16⁰ С  протягом  року і  не гинуть навіть при мінус 190⁰ С. У висушеному  стані вони  можуть бути життєздатними десятки років.   Разом  з ґрунтом спори збудників  ботулізму попадають  на овочі, фрукти,  гриби, різні рослини, які стеляться по землі (портулак, боби, горох),  а  також в  кишечник риб, домашніх тварин  та  птиць. При сприятливих  умовах  для  розмноження  збудника ботулізму

(оптимальна температура,  низька  кислотність середовища, наявність поживних речовин, анаеробних  умов)  харчовий продукт може стати токсичним лише  через  10-12  годин.  Тому свіжі продукти ніколи  не викликають отруєння.

Консервні  банки, в які потрапив збудник  ботулізму,  нерідко  бувають з  піддутими  кришками (бомбажні), із-за  утворення в  них  газу. Однак і заражені мікробами ботулізму консерви та  інші  харчові  продукти часто виглядають  абсолютно  доброякісними,  не змінюють ні  зовнішнього  вигляду,  ні  запаху, ні смаку. 

Ботулотоксин, потрапляючи з харчовими  продуктами в  шлунок  людини, викликає  тяжке  отруєння,  особливо  у  дітей.  Характерною особливістю  цього токсину  є те, що  він не  руйнується  в  шлунково-кишковому  тракті  під  дією  шлунково-кишкових  соків. Із шлунково – кишкового тракту токсин  всмоктується  в  кров, тому  при  перших  симптомах  ботулізму  необхідно  першу  чергу промити  шлунок  з  метою  видалення  залишків  їжі  та  токсину.

Хвороба  починається  гостро через  3-24  години  після  прийому  їжі,  іноді  пізніше. 

Виділяють  3  синдроми  ботулізму:

1.    Гастроінтестинальний ( ознаки  ураження  шлунково  - кишкового  тракту);

2.    Загальнотоксичний ( підвищення  температури тіла, виражена  слабкість,  головний  біль);

3.    Паралітичний синдром  (  ознаки  ураження  центральної  нервової  системи). Як  правило починається  хвороба з гастроінтестинального  та  загальнотоксичного синдрому.

          З’являються: нездужання, загальна слабкість, сильна  м’язова  слабкість, незначний  головний  біль, погіршується  апетит та  сон.  Потім хворий відчуває значну сухість в  роті, спрагу, інколи  невеликі  болі в животі  і підлопатковій  ділянці, нудоту. 

Раннім  і частим симптомом ботулізму, який  зустрічається, є  блювання,  яке  може повторюватися  в  перші дві доби хвороби. В  той  же  час спостерігаються  рідкі випорожнення; потім  з’являються  запори,  які  супроводжуються  метеоризмом (здуття  живота).  Температура  тіла,  як  правило  нормальна, але  може  бути  і  підвищеною.

З  початку  захворювання хворі  часто скаржаться  на  зниження  зору,  подвоєння  в  очах ( «сітка  перед очима», «предмети в  тумані», «миготіння  в  очах», «важкість  читання»), що  пов’язано  з  паралічем очних м’язів.

          До  закінчення першої доби  від початку захворювання можуть  з’явитися інші симптоми:  різке  розширення зіниць, косоокість та  опущення  повік (птоз).  Голос  у  хворих  нерідко стає хриплим, гнусавим, а  іноді зникає зовсім. Може  змінитися  тембр  голосу. Хворі  скаржаться  на  відчуття  «грудки»  в горлі. Деяким  хворим стає  важко  ковтати спочатку тверду, а потім  і  рідку  їжу:  їжа  потрапляє  в  дихальні  шляхи,  вода  може  виливатися  через  ніс. Ці  симптоми обумовлені  ураженням  ковтальних  м’язів. Іноді  у  таких  хворих  помилково  діагностують  ангіну. Хворі  стають  в’ялі, наростає м’язова  слабкість.

Лікування.

При найменшій  підозрі  на  ботулізм  хворого  необхідно якнайшвидше  відправити  в  спеціалізоване  відділення, тому  що  тільки  там  можуть надати належну медичну  допомогу,  спрямовану  на  нейтралізацію,  зв’язування  і  виведення  токсинів  з  організму.

Для  нейтралізації ботулотоксину використовують спеціальні  сироватки  протягом  1-4  діб. Також призначається  антибактеріальне лікування    (левоміцетин) з метою знищення  вегетативних  форм  збудника ботулізму  в  кишечнику  людини; лікування, направлене на відновлення  зору, роботи  кишечника, ускладнень  хвороби. Ускладнення виникають часто. До них належать: токсичний міокардит (ураження  м’язів  серця),  пневмонія (запалення  легень), сепсис (зараження  крові). При пізньому зверненні за  медичною  допомогою захворювання часто закінчується  летально.

Профілактика.

          Кип'ятіння, проварювання, прожарювання  харчових  продуктів і будь-яких консервів  перед  прийманням  їжі – основна  профілактика  ботулізму  в  домашніх  умовах.

Необхідно пам’ятати,  що  консерви з  банок  із  деформованими, роздутими  кришками (бомбажем)  не  можна  вживати в  їжу. Для  руйнування  ботулотоксину перед  вживанням  консервів доцільно прогрівати  до 100⁰С протягом  30 хвилин.

При  появі  перших ознак  захворювання необхідно  показати лікарю всіх  членів  сім'ї.

Для  профілактики всім  особам,  що вживали  разом  із хворим на ботулізм інфіковані  продукти,  вводять сироватки  типу  А,  В,  Е   проти найбільш  небезпечних для  людини типів клостридій).  За  ними  встановлюється медичне спостереження до  2-х  тижнів. 

1. Відмовтеся від споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно, підлягають контролю.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках.
3. Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви - відмовтеся від споживання грибів.
4. Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
5. Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
6. Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
7. Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів
8. Ніколи не куштуйте сирі гриби.
9. Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
10. Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
11. Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
12. Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

небезпечне  захворювання інфекційної природи, що передається через укуси іксодових кліщів. Захворювання широко поширене в світі, але має більш високий рівень захворюваності в певних географічних зонах. На території України хвороба Лайма зареєстрована в 23 адміністративних областях, в тому числі  в Хмельницькій області. В Нетішині бореліоз фіксується щорічно, починаючи з 2007 року, при чому спостерігається тенденція до збільшення частоти випадків даної недуги.  
    Активація іксодових кліщів спостерігається наприкінці квітня й триває до самого червня.
    Резервуаром борелій є близько 200 видів ссавців та птахів. В організм людини борелії попадають зі слиною кліща під час присмоктування, після чого з потоком крові та лімфи потрапляють до внутрішніх органів, суглобів, нервової системи. Борелії можуть роками зберігатись в організмі людини.
    Період від укусу кліща до перших клінічних проявів складає 2-30 днів, частіше 7-10 днів. 
    Хвороба протікає стадійно. Типовим первинним проявом бореліозу є  так звана мігруюча еритема - почервоніння шкіри, яке з’являється на місці укусу кліща і поширюється від нього у вигляді  кола або овалу, діаметр їх може сягати 70см. Центральна частина кола згодом блідне. На периферії можуть з’являтися дочірні кола меншого розміру. Після щезання еритеми залишається пігментація.
    Почервоніння супроводжується загальними симптомами, що нагадують грип:  лихоманка, остуд, головний біль і блювота. У деяких випадках спостерігається також збільшення ближніх до ураження лімфатичних вузлів.
    Через кілька тижнів або місяців після укусу кліща може розвинутись ряд різних симптомів. 
    Це в, в першу чергу, неврологічні прояви: запалення мозкових оболонок та речовини мозку,  поліневрит, парез черепно-мозкових нервів,   ізольований неврит лицьового нерва та ін...
    Можливе ураження серцево-судинної системи. І саме при кардіологічних ураженнях можливий летальний результат.
    В цій стадії часто спостерігаються  артрити,  особливо колінних суглобів, нелокалізований біль кісток, суглобів, м’язів.
    При відсутності лікування хвороба може розвиватися і проявитись через декілька років чи навіть десятиліть. Типовим пізнім проявом бореліозної інфекції є хронічний рецидивуючий  артрит і прогресуючий енцефаломієліт, які призводять до стійкої інвалідизації. 
        Небезпека бути зараженим та захворіти хворобою Лайма чатує на кожного.
    Отже, дуже важливо уберегтися від даного захворювання, дотримуючись простих правил перебування на природі.
        Таким чином,вирушаючи на прогулянку до лісу,  щоб не пережити на собі свавілля, спричинене кліщами, слід дуже добре екіпіруватися. Найбільш надійним захистом  є світлий однотонний одяг, що щільно прилягає та захищає тіло.  Штани повинні бути заправлені  в шкарпетки,  сорочки з довгими рукавами, капелюх, закрите взуття.  Під час лісової мандрівки триматися середини стежки. Звільнити від сухої трави та гілок в радіусі 20-25 метрів  місце для привалів, нічного сну. Регулярно оглядайте себе та своїх супутників: доки хижак обиратиме найсмачніший шматочок вашого тіла , ви його виявите, бо він присмоктується не відразу. Найбільше потрібно берегти голову, шию, живіт, місця під пахвами, молочними залозами. Вдома відразу змінити білизну, оглянути її, випрати, попрасувати. Ні в якому разі не залишати її біля ліжка. Пам’ятайте, що витрушування не позбавляє кліщів. Обережними належить бути з принесеними з лісу квітами, тваринами, наприклад, псами (їх оглядати, мити, вичісувати).
        Якщо ж трапилося нещастя все-таки бути укушеним кліщем, необхідно звернутися до лікаря-інфекціоніста в кабінет КІЗ, яка вирішить питання профілактичного лікування, лабораторного обстеження.  Оптимальним варіантом було б негайне обстеження кліща на зараженість бореліозом. Для цього потерпілий, або його родичі чи знайомі повинні доставити живого кліща в вірусологічну лабораторію м. Хмельницький, просп. Свободи 4.
    За направленням звертатись до лікаря КІЗ, кабінет №106, тел. 9-06-45.
        Видалити кліща можна  різними способами. Важливо при цьому не роздавити його, так як найбільше збудників бореліозу  знаходиться в фекаліях кліща. Найбільш прості методи видалення кліща:
    - Захвативши його пінцетом або чистою марлею пальцями якнайблище до ротового апарату, тримаючи чітко перпендикулярно поверхні укусу, повернути тіло кліща навколо осі, витягнути його зі шкіри.
    - Захвативши його пінцетом або чистою марлею пальцями якнайблище до ротового апарату, тримаючи чітко перпендикулярно поверхні укусу, обережно посмикувати тіло кліща вертикально.
    - Захватити тіло кліща петлею із нитки, і , скручуючи нитку, одночасно підтягувати її до повного видалення кліща.
    Якщо виникнуть складнощі у видаленні кліща, можна звернутись  в хірургічний кабінет поліклініки, а в позаробочий день поліклініки – в приймальне відділення СМСЧ-ни.

ПРОПОНУЄМО для перегляду лист ДО і Н " Щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності здобувачів освіти в період зимових канікул" та розпорядження Голови Саксаганської районної у місті ради "Про заходи щодо запобігання виникнення НС в наслідок погіршення погодніх умов" за посиланнями:

https://drive.google.com/file/d/1DyHjbgZZsxmRuHvR90tP3bVIQr1y9Z52/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1Von_jTESwaY3GufkrWJ96q_4rrhtd0DU/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1TzFjofUugVf6L4BT60bBbyuGKdOkwNGk/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1l--fum5onciexA0aGqIEd_N-cOowb86Q/view?usp=sharing

ІНФАРКТ МІОКАРДА: СИМПТОМИ ТА ПЕРША ДОПОМОГА

      Інфаркт міокарда — крайній ступінь ішемічної хвороби серця, пошкодження та некроз певних ділянок серця через недостатнє кровопостачання. І головне — це гострий стан, за якого потрібна термінова медична допомога. Інфаркт викликає незворотні зміни в серцевому м’язі та може спричинити зупинку серця.

Як розпізнати симптоми інфаркту?

·         різкий біль (іноді печіння) в грудях

·         нерівномірне серцебиття

·         відчуття здавлювання за грудиною

·         поширення болю, дискомфорту на нижню щелепу, шию, плечі, руки, верх живота

·         задишка

·         нудота

·         запаморочення

·         сильна слабкість

·         холодний піт

·         відчуття тривоги

Основними принципами профілактики інфаркту міокарда є:

§  відмова від куріння і зловживання алкоголем;

§  поступове збільшення фізичних навантажень;

§  корекція раціону харчування;

§  контроль стану здоров’я і його показників;

§  позитивний настрій;

§  прийом призначених лікарем препаратів;

§  застосування народних рецептів.

Харчування

Для превенції інфаркту важливо скорегувати щоденний раціон харчування. Рекомендації такі:

• включити в раціон або збільшити кількість споживання зелені, зелених овочів, коренеплодів;
• регулярно вживати рибні нежирні страви, страви з пташиного м’яса і морепродуктів, але виключити часте вживання тваринного м’яса;
• є фрукти в сирому вигляді (тільки свіжі);
• обмежити кількість солі і жирних продуктів у раціоні;
• продумати меню, в складі блюд якого має бути достатня кількість вітамінів і мінералів для заповнення їх норми (зокрема, кальцію і магнію).

Така дієта буде сприяти зниженню рівня холестерину в крові і відновлення вітамінного балансу для підтримки імунітету.

Фізичні навантаження

Для підтримки організму в тонусі потрібно по можливості проявляти фізичну активність.

УВАГА! Не рекомендується починати займатися важкими видами спорту без попередньої підготовки і при непідготовленому організмі.

Комплекс вправ і занять спортом обов’язково потрібно заздалегідь обговорити з лікарем. Допускаються при відсутності протипоказань такі види активності, як ходьба, плавання, біг, катання на лижах. Важливо не перевантажувати організм, досить витрачати на фізичні навантаження близько півгодини тричі на тиждень.

Така активність на 30 % знижує ризик нападу інфаркту, допомагає підтримувати вагу в нормальних межах та розподіляє навантаження на серцевий м’яз.

Відмова від шкідливих звичок

Важливою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок — активного куріння і зловживання алкоголем. Ці фактори провокують ризик виникнення інфаркту, ішемії та ускладнень після них з-за негативного впливу на серцево-судинну систему.

Куріння слід повністю виключити, а вживання мінімальної кількості алкоголю є допустимим при відсутності будь-яких протипоказань. Дозволяється пити будь-які алкогольні напої без змішування, не більше 20 г жінкам і 30 г чоловікам у перекладі на вміст чистого спирту.

Контроль ваги

Знижує ризик появи інфаркту постійний контроль маси тіла. Зайва вага дає додаткове навантаження на міокард, що провокує приступи. Важливо також не допускати браку і різких коливань ваги, оскільки це призводить до збоїв у роботі організму.

ВАЖЛИВО! Основним показником для контролю ваги є формула ІМТ. Також при вимірах варто враховувати індивідуальні особливості, тип статури.

Контроль тиску

Контроль тиску є важливим профілактичним засобом попередження інфарктного стану. Людям, страждаючим гіпертонією, важливо приділити тиску особливу увагу, оскільки підвищені значення дають підвищену навантаження на міокард, що погіршує його працездатність.

Рекомендується придбати тонометр, регулярно проводити вимірювання і звірятися з пам’яткою показників нормального артеріального тиску. Потрібно простежити, щоб воно не піднімалася вище 140/90 мм ртутного стовпчика, і, якщо буде спостерігатися тенденція до перепадів тиску або його сильного підвищення, обов’язково порадитися з лікарем і почати приймати препарати для його нормалізації.

Позитивні емоції

Позитивні емоції є важливими для лікування багатьох захворювань, і інфаркт не є винятком. Необхідно налаштовуватися на сприятливі результати і прогнози терапії, намагатися уникати стресових ситуацій, розладів.

ДОВІДКА! Якщо контролювати емоції хворому складно, рекомендується приймати заспокійливі препарати рослинного походження, наприклад, настойку пустирника.

Здача аналізів крові

Важливим критерієм для профілактичної терапії є контроль результатів аналізів крові, зокрема, рівня глюкози та показника вмісту холестерину. Ці значення дозволяють перевіряти стан ліпідного балансу в організмі, що відхиляється від норми у разі розвитку атеросклерозу, і виявити розвиток цукрового діабету, підвищує ризик інфаркту міокарда.

Своєчасні відвідування лікаря

Відвідування лікаря людьми, що перебувають у групі високого ризику щодо захворювання інфарктом, є обов’язковим і повинне відбуватися регулярно. Саме лікар може після опитування пацієнта і аналізу проведених досліджень визначити розвиток захворювання і його стадії, а також запобігти ускладнення.

Вторинна профілактика

Вторинні профілактичні заходи в першу чергу вимагають прийому медикаментозних препаратів, раніше призначених лікарем після першого нападу інфаркту. Також при відсутності протипоказань рекомендується поєднувати лікарську терапію з застосуванням народних засобів.

Стань на варті свого серця — вбережи його від інфаркту!

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Артеріальна гіпертензія (артеріальна гіпертонія, АГ) — медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій ізсередини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт. ст.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

• більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
• більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Щоб виявити АГ, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск і спостерігати за власним станом.

Причини АГ

Тиск в артеріальному руслі, яке забезпечує переміщення крові від серця до органів, є добутком значень серцевого викиду і загального периферичного опору судин. Ці показники змінюються під впливом широкого спектра патофізіологічних чинників, переважно у різних поєднаннях.

Якщо у вас піднявся тиск, потрібно передусім розібратися з причиною. Можливі ситуації, коли тиск підвищився, але захворюванням це ще вважати не можна: на фоні сильного емоційного стресу, вживання алкоголю, після значного фізичного навантаження. Однак у здорової людини організм компенсує вплив усіх цих факторів і зберігає АТ у нормі.

Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів — надмірного вживання солі, психоемоційного стресу, ожиріння.

Визначальні фактори ризику появи АГ:

• стать (частіше страждають жінки);
• вік (більше 50 років);
• рівень загального холестерину.

Ризик зростає, якщо пацієнт веде малорухливий спосіб життя, має ожиріння, ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини, доклінічні прояви атеросклерозу, знижену функцію нирок тощо.

У осіб, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується учетверо.

Роль надлишкового вживання натрію (солі) в розвитку АГ було яскраво продемонстровано в Японії. Завдяки впровадженню Національної освітньої програми з обмеження вживання солі за 20 років удалося значно знизити частоту гіпертензивних цереброваскулярних катастроф (інфарктів, інсультів тощо).

Типи АГ

З урахуванням особливостей етіології виділяють два типи артеріальної гіпертензії:

• первинну, або есенціальну (гіпертонічна хвороба);
• вторинну, або симптоматичну.

Симптоматична гіпертонія також поділяється на: ренальну; ендокринну; зумовлену коарктацією аорти; пов’язану з неврологічними причинами (пухлина головного мозку, енцефаліт, синдром нічного апное, синдром Гієна — Барре); спричинену вагітністю; зумовлену підвищеним серцевим викидом (підвищена жорсткість стінок у літніх людей, недостатність клапана аорти, артеріовенозна фістула, незарощення артеріальної протоки, хвороба Педжета, бері-бері).

У 95% випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.

Симптоми АГ:

• підвищений тиск (140/90);
• головний біль (найчастіше — в потиличній чи тім’яній частині);
• періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
• біль у ділянці серця;
• прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані;
• відчуття задухи.

У більшості випадків початок артеріальної гіпертензії лишається непоміченим. Якщо артеріальний тиск підвищується поступово, то на головні болі, запаморочення зазвичай не зважають.

Підвищення тиску можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Подібні симптоми притаманні абсолютно різним недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин.

Ще гірше, коли вже на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна. Це означає, що підвищений АТ уже встиг завдати шкоди серцю і судинам і починати лікувати його слід було ще рік тому.

Гіпертонічний криз

Коли артеріальний тиск підвищується різко, це не може залишитися непоміченим. Якщо починає сильно боліти голова, миготять «мушки» перед очима, дзвенить (гуде, шипить) у вухах, нудить і блювота не приносить полегшення — це може бути ознакою гіпертонічного кризу.

У такому випадку необхідно терміново викликати екстрену допомогу і лікуватися в умовах кардіологічного стаціонару.

Лікування АГ

Лікування гіпертонії має відбуватися тільки під наглядом лікаря.

Зміни режиму харчування та способу життя можуть поліпшити контроль артеріального тиску і знизити ризик ускладнень для здоров’я. Однак медикаментозне лікування часто буває необхідним для людей, для яких зміна способу життя є неефективною або недостатньою.

Якщо ви вперше виявили у себе тиск у стані спокою вище 140/90, турбують головний біль, шум у вухах, слабкість — зверніться до лікаря.

Тільки медичний спеціаліст може поставити діагноз і призначити відповідні ліки.

Якщо вам уже поставлено діагноз «гіпертонія», слід негайно прийняти призначені ліки для зниження тиску і полежати 30-40 хв із заплющеними очима. Після вжитих заходів поміряйте тиск знову: якщо він не знижується, стан погіршується — необхідно викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

Профілактика АГ

Замислитися про профілактику гіпертонічної хвороби необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.

Запобігти артеріальній гіпертензії допоможуть здорові харчові звички і спосіб життя загалом:

• підтримуйте нормальну масу тіла;
• відмовтеся від куріння;
• обмежуйте кількість спожитого алкоголю, а краще взагалі не вживайте спиртного;
• регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хв 3-4 рази на тиждень);
• обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини — трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі);
• уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є легкий біг, плавання, йога, прогулянка на природі);
• вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).

Щоб не пропустити початок артеріальної гіпертензії, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я і вимірювати артеріальний тиск не рідше двох разів на місяць усім людям після 50 років.

Як правильно вимірювати артеріальний тиск

Рання діагностика АГ залежить від ​​точності вимірювань, для чого рекомендується регулярно перевіряти справність пристроїв для вимірювання тиску (тонометрів) і правильність їхніх показань.

Не менш важливо дотримуватися під час вимірювань рекомендацій міжнародних експертів, зокрема:

• тиск вимірюють сидячи, у стані спокою, не раніше ніж через 30 хв після ходьби, куріння, вживання чаю, кави та інших кофеїновмісних напоїв (інакше можна зафіксувати підвищений тиск навіть у здорової людини);
• ноги мають стояти на підлозі;
• вимірюють АТ двічі (перерва — до 2 хв), а за розбіжності показань більше 10 мм рт. ст. потрібне ще одне вимірювання, показником буде середній результат;
• манометр розташовують на рівні серця;
• під час першого вимірювання АТ вимірюють і на лівій, і на правій руці, при цьому до уваги беруть вищий показник;
• якщо різниця у показаннях різних рук перевищує 20 мм рт. ст., потрібне повторне вимірювання.

Артеріальну гіпертензію діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.

У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне — через коротший інтервал.

Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії (показники вищі за 160 мм рт. ст. для систолічного тиску і вищі за 110 мм рт. ст. для діастолічного тиску), наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.

Паління та його шкідливий вплив на здоров’я населення

     Вживання тютюну – одна із основних причин неінфекційних захворювань та передчасних смертей. Дійсно, тютюн вбиває: згідно з даними ВООЗ, близько половини курців помирає від хвороб, спричинених тютюновим димом. Лише в Україні тютюн забирає 130 тисяч життів на рік, тоді як від наслідків пасивного куріння гине 13 тисяч українців.

     Тож як саме шкода тютюну позначається на організмі? Дим, який вдихається під час куріння, містить понад 7 000 хімічних сполук, з яких щонайменше 250 є токсичними. У значних кількостях ці речовини можуть призвести до хронічної перевтоми, підвищення артеріального тиску, ішемічної хвороби серця, інсульту, тромбозу, захворювань дихальних шляхів, імпотенції, безпліддя, раку.

     Ще одна небезпека, яка таїться в тютюновому димі, — це канцерогени. Ці сполуки можуть пошкодити ДНК клітини та послабити імунну систему, унеможливлюючи повноцінну боротьбу з раковими клітинами. Саме з впливом канцерогенів і пов’язують появу та розвиток онкологічних захворювань — раку гортані, ротової порожнини, горла, стравоходу, сечового міхура, нирок, печінки, шлунка, підшлункової залози, прямої кишки. До речі, щодо онкологічних захворювань в Україні зовсім невтішна статистика: саме куріння є причиною 21% усіх смертей від раку, а також 90% смертей від раку легень.

     А починається все просто й невинно — з однієї сигарети за компанію з друзями, із затяжки «фруктового» диму електронного пристрою для куріння, з так званого «social smoking». І найчастіше це стається у зовсім юному віці. Так, 95% курців підсідають на залежність до 21 року, адже не усвідомлюють усі ризики та наслідки вживання тютюну й нікотину. Цим і користується тютюнова індустрія, спрямовуючи на дітей та молодь агресивний маркетинг та маніпулятивні прийоми — наприклад, брехливі заяви про примарну безпечність електронних сигарет та сигарет для нагрівання. Проте, як відомо, це далеко не так.

     Як вказує ВООЗ, використання електронних сигарет із вмістом нікотину призводить до появи симптомів нікотинової залежності — про це вам не розповість жоден тютюновий бренд. Тоді як аерозоль е-сигарет — і з нікотином, і без нього — через свій токсичний склад може призвести до збою у роботі деяких клітин людського організму та сприяти розвитку серцево-судинних чи онкологічних захворювань, а також проблем із репродуктивним здоров’ям та дихальною системою.

     З сигаретами для нагрівання все трішки інакше: вони завжди містять тютюн, який за своєю суттю є токсичним і містить канцерогени. Так, як вказують дослідження, аерозолі сигарет для нагрівання містять понад 50 канцерогенів. І постійне потрапляння цих речовин до організму може загрожувати такими ж ризиками, як і під час куріння звичайних сигарет — проблемами з дихальною системою, серцево-судинними хворобами та раком.

     Тож чи варто говорити, що слова тютюнових компаній про те, що електронні пристрої можуть допомогти впоратися з тютюновою залежністю, — суцільна вигадка? Питання риторичне. Ба більше, е-сигарети та сигарети для нагрівання несуть загрозу й для пасивних курців: вони генерують вторинні аерозолі, що містять ацетальдегіди та формальдегіди, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоровʼя людини. До того ж 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити — тож ви можете не знати, що в цей момент ваш організм отруюють токсичними випарами.

     Аби захистити право українців на бездимне повітря та вберегти їх від ризиків, пов’язаних із вторинним димом, Парламент ухвалив новий антитютюновий Закон № 1978–IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Це перше за останні 10 років оновлення законодавства у сфері контролю над тютюном, яке, зокрема, врегульовує ситуацію з сигаретами для електричного нагрівання та пристроями до них.

     Так, відтепер сигарети для нагрівання прирівняні Законом до електронних і звичайних сигарет та заборонені до куріння у визначених громадських місцях. До того ж Закон розширив список місць, де заборонено куріння будь-яких тютюнових виробів. З повним переліком локацій можна ознайомитися тут.

     Пам’ятайте: ваше право на бездимне повітря у громадських місцях захищене Законом. Але що робити, якщо вас таки обкурюють? Насамперед, не соромтеся ввічливо зробити зауваження людині, яка курить поруч з вами, — цілком можливо, що ситуація вирішиться швидко та мирно. Якщо ж розмова не спрацювала, радимо звернутися до адміністрації закладу чи установи, де відбувається порушення. А в разі відсутності реакції, можна:

• викликати поліцію за номером 102;
• скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, адміністрація якого створює умови для куріння або іншим чином порушує норми бездимного законодавства;
• повідомити про порушення через онлайн-сервіс Центру громадського здоров’я.

     Проблема вживання тютюну нині особливо актуальна в українському суспільстві. За даними опитування, проведеного КМІС у травні 2022 року, порівняно з 2020 роком, відсоток щоденних курців збільшився серед чоловіків з 38,0% до 44,4%, серед жінок з 10,8% до 14,9%, серед усіх опитаних з 23,1% до 28,3%. Натомість нині життя українців забирає не лише тютюн, але й війна — тож нам під силу зменшити рівень смертності там, де це можливо проконтролювати.

     Причому у суспільстві є позитивні тенденції: 62,5% курців хочуть позбутися залежності, а близько 40 % наразі намагаються кинути курити.   Відмовитися від куріння може кожен. Однак більшості курців потрібна допомога рідних і фахівців. Не соромтеся звернутися по фахову допомогу до сімейного лікаря, нарколога чи психотерапевта — і шанси на успішну відмову від тютюну будуть значно вищими.

Що потрібно знати?

• Кинути курити – це найкраще рішення для вашого здоров’я. Дізнатись про дієві методи відмови від куріння можна на сайті www.stopsmoking.org.ua та в інформаційному буклеті.;
• Пам’ятайте, що пасивне куріння шкідливе;
• Курці помирають на 16 років раніше за некурців;
• Жінки, які курять, руйнують не лише своє здоров’я, але й здоров’я власних/майбутніх дітей;
• Куріння електронних сигарет і кальянів – небезпечний експеримент із власним здоров’ям.

     Дбайте про захист свого бездимного середовища та турбуйтеся про здоров’я людей навколо, не обкурюючи їх, а найкраще — назовсім відмовтеся від куріння. Адже наша держава нині, як ніколи, потребує здорових та сильних українців, здатних наполегливо наближати перемогу!